Инструменты пользователя

Инструменты сайта


Царю служити — в неволі жити

Любитель байок

Один царський генерал дуже любив байки Крилова і завжди на військових оглядах питав у солдатів, чи знають вони яку байку. Якось на огляді підійшов він до солдата й питає:
- Байки Крилова знаєш?
- Так тошно, ваше благородя!
- Ану, розкажи.
- Однажди мартишка, ваше благородіє, осел, ваше благородіє, козел, ваше благородіє, да косолапий мишка, ваше благородіє…
- Дурак! - гримнув генерал і дав ляпаса солдатові.
Після цього генерал уже більше не питав у солдат байок.

Злякав

Один генерал царської армії, проходячи біля низенького солдата. подумав: «Який малий… Мабуть, боягуз. Ану ж, перевірю».
Зненацька як крикне на вухо:
- Гав-гав!
А той не розгубившись, як затопить генералові в пику:
- Пішов геть, псяюхо!..

Параграф із статуту

Генерал зупинив солдата на мосту і питає:
- Ти почему, болван, не отдайош честі генералу?
- Ваше превосходительство,- виструнчився солдат. - За статутом на мосту оддавати честь забороняється.
- Какой параграф статута гласит об єтом? - рявкнув генерал.
- Тридцять сьомий, ваше високопревосходительство.
Генерал вийшов у полк, зажадав статут, знайшов тридцять сьомий параграф і прочитав таке:
«Солдат должен быть находчив и смекалист».

Один солдат дуже погано стріляв. А унтер стріляв ще гірше, проте вирішив навчити солдата:
- Ах ти ж, недотепо, я тобі покажу, як маєш влучати!
Вистрелив раз. Не влучив.
- Оце ти так стріляєш!
Вистрелив вдруге. Не влучив.
- Оце товариш твій так стріляє!
Вистрелив втретє. Знову не влучив.
- Оце єфрейтор так стріляє!
Нарешті, за четвертим разом влучив.
- Отак і ти повинен стріляти!

Як солдати богу молилися

За царя Миколи солдатам у святкові і недільні дні треба було до церкви ходити.
Фельдфебель вистроїв роту і питає:
- Хто желающий іти до церкви?
Всі мовчать. Тоді фельдфебель сам проходить по роті і тикає пальцем:
- Ти желающий, ти желающий, ти, ти… - І тут же дає команду: - Желающі - шаг вперьод!..

Хто найледачіший

Командир, щоб узнати, хто в його роті найледачіший, раз наказав перед строєм:
- Самий лєнівий, шаг впєрьод, марш!
Вся рота, крім одного солдата, дружно зробила крок вперед. Командир здивовано запитав:
- Так, значіть, только ти одін у мєня не-лодирь?!
- Та він, вашбродь, і крок лінується ступити,- пояснив командирові єфрейтор.

Солдатський катехізис

У церкві стояли гімназисти з розкритими книжками. Згодом приходять солдати. Один з них бачить, що гімназисти з книжками моляться, вийняв колоду карт і давай тасувати.
- Ти що робиш? - накинувся на нього офіцер.
- А я по картах більше розумію, ніж вони по книжках. Ось туз - це Сонце, король - сам господь бог Саваоф. Дама - матір божа. Десятка - десять заповідей Христових. Сімка - сім неділь посту…
Так солдат перелічив усі карти, крім валета.
- А чого ж ти, солдат, валета проминув?
- Та це такий сучий син, як і всі офіцери, його і в святих нема!

Заслужила

Проходячи біля казарми, єфрейтор помітив, що солдати годують хлібом непоказну на вигляд обозну конячину. Здивований єфрейтор спитав, чим же вона заслужила у них таку повагу.
- Та вчора,- відповіли солдати,- ця тиха, спокійна конячка так копитнула унтер-офіцера, що він і сьогодні лежить без пам'яті…

Копернік в строю

- Хто крутиться? - крикнув офіцер перед вишикуваною ротою солдатів.
- Земля,- пролунало в строю.
- Хто сказав, що земля крутиться?
- Копернік…
- Солдат Копернік, шаг впірьод!

Царі

Під час навчання до солдат підійшов офіцер. Солдати виструнчились. - Ану, хто мені розкаже про царів нашої матушки Росії? Всі мовчали. Офіцер ткнув пальцем у низенького солдата.
- Розкажи!
Той випалив, як по команді:
- Цар Петро Перший, Катерина Друга, Олександр Третій, Микола і ще якась цариця, чорт би її забрав, забув, як звати…

Знає своїх

До коменданта приходить бабуся і скаржиться, що її пограбували:
- А залишили що-небудь у хаті? - питає комендант.
- Трохи залишили.
- Тоді це не мої солдати.
Солдат на посту
Генерал хотів перевірити, чи знає солдат свої обов'язки на посту, і спитав:
- Якщо б я підійшов до складу боєприпасів із запаленою цигаркою, що б ти зробив?
Я б сказав: «Тут курити заборонено, ваше превосходительство».
- А якщо б я не послухав?
- Я б повторив.
- Якщо б я і далі не послухав?
Солдат почухав потилицю і відповів:
- Розумній людині досить раз сказати, щоб вона зрозуміла.

Зрозумів наказ

- Лізь на дерево,- наказав офіцер солдату,- і спостерігай за ворогом, щоб він часом не пробрався непомітно. Та тільки дивись, щоб не впав! Ти зрозумів наказ?
- Так, ваше сковородіє!
- Ану повтори!..
- Повинен залізти на дерево і дивитись, щоб не впасти.

Бабуся і постоялець

До однієї бабусі зайшов чоловік, одягнений у військову шинелю, і запитав, чи не пустить вона його на квартиру.
- Бач як, - сказала з докором старенька, - тепер ходиш шукаєш притулку. А як командир казав солдатам «Стройсь!», так не слухав. А тепер шукаєш квартиру…

Нагодував

Один прапорщик каже своєму денщикові:
- Іване, звари мені двоє яєць. Мені яйця, а тобі юшка.
- Ваше благородіє,- каже Іван, - що ж то за юшка з двох яєць.
- Чорт з тобою,- каже прапорщик, - вари троє.

Куди йдемо?

Приходить денщик і каже генералові:
- Чув я на базарі, що наша частина рушає в похід сьогодні рівно о п'ятій годині вечора.
Засміявся генерал а каже:
- От дурні… Я генерал, і то не знаю, а вони…
Та рівно о п'ятій частина рушила в похід. Покликав тоді генерал денщика і наказав:
- Ступай на базар і довідайся, куди саме ми йдемо.

Розумний

Стоять два чоловіка. Підходить до них перехожий і питає як пройти на Хрещатик. Йому у відповідь:
- Шо?
Запитує на англійській.
- Шо?
На німецькій.
- Шо?
На французькій.
- Шо?
Не отримавши відповіді перехожий іде далі. Один чоловік другому каже:
- Дивись Петро, який розумний чоловік, як багато язиків знає, ну і шо допомогло це йому?

В казармі

В казармі іде політична бесіда. Фельдфебель говорить солдатам про внутрішніх ворогів - соціалістів. Але як не пояснює, що це за люди, солдати ніяк не розуміють.
- Ну, вони такі… Такі,- морщить лоба фельдфебель.
- Які?
- Ну, такі… Хто це? - фельдфебель показує на портрет царя.
- Цар-батюшка!
- Це для вас цар-батюшка, а для них - суща дрянь.

Як солдат офіцера провчив

Був у одному полку дуже лютий офіцер. Він часто бив солдат, діставалось і його денщику Іванові.
Одного разу, лежачи на дивані, офіцер як уперіщить його кулаком в обличчя, аж захитався Іван. А офіцер регоче, а потім як закричить:
- Отнесі, дурак, мой удар на почту, бистро!
Нічого було Іванові робити, пішов. Та дуже його зло взяло. І надумав провчити офіцера. Пересидів у другій кімнаті, поки той заснув, а потім увійшов до спальні, поплював у долоню, розмахнувся та як вріже офіцера кулаком по пиці. Той аж підскочив.
- Что такоє?! - закричав спросонку переляканий офіцер.
- Приніс назад ваш удар, вашбродь, на пошті без марки не приймають! - відрапортував Іван.

Догадливий солдат

Повертався солдат із служби додому. Зайшов до багача і попросив їсти.
Багатий, як і всі багачі, був дуже скупий - їсти не дав, але настирливо приставав до солдата, щоб той показав, як на війні воюють. Служивий поставив на стіл багато всякого посуду, а трохи оддалік великий глечик з маслом.
- Дивись, хазяїне, як на війні буває,- каже солдат і взяв у руки рогачі. - Посуд - це солдати, а глек - генерал. Солдатів б'ють,- та як торохнув по столу, аж черепки до порога полетіли, - а генерала в полон забирають. - Хап глечика з маслом та й мерщій з хати.

Весільна відпустка

Подав солдат рапорта: мовляв, дайте відпустку в зв'язку з одруженням. Вручаючи відпускне посвідчення, ротний питає:
- А гарна твоя наречена?
- Ні.
- Мабуть, багата?
- Також ні.
- То, може, вчена?
- Теж ні.
- Розумна?
- Ні.
- Ти її любиш?
- Ні.
- То чому ж ти хочеш з нею одружитися?
- Бо хочу мати відпустку.

Солдатська вечеря

Попросився солдат до одних людей переночувати. Господарі якраз сіли вечеряти. Солдат і собі вирішив перекусити. Поліз у торбу, а там ні крихти хліба не лишилося. Сидить він та тільки дивиться на стіл. Тут господар догадався:
- Сідай, служивий їсти!
А він соромливо:
- Ні спасибі.
Господар знову:
- Сідай їсти!
- Ні, спасибі.
«Ну,- думає,- як третій раз попросять, то сяду».
Сидів-сидів, а ніхто нічого не каже більше. Тоді солдат сам до себе:
- Солдат, слушай приказ - сідай їсти!.. - І маршовим кроком пішов до столу.

Як солдат "годі" з'їв

Став солдат на постій до однієї скупої хазяйки. Вона вже лягла спати на печі, а голодному ніяк не спиться на лаві.
От він і питає:
- Хазяєчко, може, у вас попоїсти що-небудь знайдеться?
А у неї в печі стояла макітра з варениками і борщ.
- Та є,- каже,- у печі борщ, та й годі, бери їж.
Солдат поїв борщ, а тоді й за вареники узявся. Та й поїв усі до одного.
Уранці хазяйка почала лаяти свого постояльця, а він і каже.
- Та коли б я знав, що то вареники, то нізащо в світі не їв би, я думав, що це ви «годі» такі добрі зварили.

Поперед прибігла

У царській армії солдатів годували переважно пшоняною кашею. Вона так набридла, що вже й дивитися на неї не хотілося.
Та от солдат, відслуживши свій строк, повернувся додому. Коли він увійшов до хати і привітався з рідними та помився, мати хутко поставила миску пшоняної каші на стіл.
Солдат подивився на неї, почухав потилицю і гірко промовив:
- І кола вона встигла поперед мене прибігти додому.

Відповідь на лист

Пішов син в армію, а старенька мати чекає від нього вістей. Нараз приходить лист. «Мамо,- пише молодий солдат,- мене призначили в кавалерію, пришліть мерщій грошей на коня».
Мати вислала. Не пройшло й місяця, пропив син гроші та й знову пише до неньки: «Мене призначили в артилерію, шліть, мамо, гроші на гармату».
Старенька не забарилась з відповіддю: «Синку, того листа, в якому ти просиш грошей на гармату, ми не получали!».

Чотири пироги

Вранці баба зібралася до церкви та й каже своєму солдатові-квартиранту:
- Я йду до церкви, а в печі чотири пироги. Як спечуться - витягнеш.
Солдат витяг з печі пироги, два з'їв, а два лишилось.
Приходить баба, бачить тільки два пироги і питає:
- Вийняв пироги?
- Вийняв!
- Скільки їх було?
- Чотири!
- А де два?
- Ось два.
Баба знову:
- Скільки було пирогів?
- Чотири.
- А де два?
- Ось два.
Так баба й не допиталася.

П'ятак

Ішов якось солдат з армії додому. Попросився переночувати до однієї бабусі. Бабуся послала йому на дерев'яному ліжку, а сама полізла на піч.
Тільки-но стала дрімати, коли солдат до неї як закричить:
- Бабусю, ось у мене п'ятак є, так ви його де-небудь сховайте, щоб він не пропав.
- Та чого ти турбуєшся, ніде він не подінеться,- відповіла вона.
Але солдат, стояв на своєму. Злізла бабуся з печі, взяла в нього п'ятак та й поклала на мисник.
Тільки-но стала засинати, а солдат знову кричить:
- Гроші мої є чи ні?
- Та чого ти турбуєшся? Куди вони подінуться,- сердито відповіла вона.
Коли заснула бабуся, солдат втретє питає:
- Бабко, як там - цілі мої гроші?
Розгнівалась бабуся та й каже:
- Чого ти турбуєшся за свої гроші, у мене за Миколою-угодничком тридцять карбованців лежать та й то не турбуюсь, а ти з своїм п'ятаком не даєш спокою.
Як тільки бабуся заснула, солдат тихенько встав, одягся, дістав з-за ікони гроші та й пішов геть, а бабусі залишив свого п'ятака.

Завдання виконане

Один генерал вирішив перевірити здібність свого денщика. Викликав його вночі і наказав:
- Зроби так, щоб негайно в моєму кабінеті було три дурні!
Що робити? Де їх узяти серед ночі? І враз денщик побіг до полковника:
- Ваше скородіє! Генерал помирає, наказав, щоб ви негайно з'явились до нього: хоче передати вам своє багатство!
І от шкварять удвох по нічному місту, аж курява здіймається.
Прибігли до генерала, а солдат і каже:
- Ваше превосходительство, дозвольте доповісти: завдання виконано!
- А де ж три дурні?
- Маю честь доповісти: перший дурень ви, що послали, другий дурень я, що побіг, а третій - полковник, що за багатством погнався.

Пильний

Підходить до одного солдата незнайомий і питає:
- Скільки у вашій роті людей?
- Це розказувати заборонено.
- А ти скажи, я тобі за кожного солдата дам цигарку.
- Ти хочеш, щоб я за сто п'ятдесят цигарок виказав воєнну таємницю?

Багато нарядів

У листі до матері солдат написав:
«Живу, мамо, добре, служба йде, одне погано, що нарядів багато дають».
А мати відповідає:
«Якщо в тебе, синку, є зайві наряди, то присилай їх нашому Ягорці, він ростом майже такий, як і ти, то зносить».

Зіпсували шинелі

Одного разу голодний солдат поліз до баби у льох по молоко. Баба побачила це і почала кричати, а солдат тим часом утік. Баба запримітила на ньому одну прикмету - розпорену шинелю (в селі стояв кавалерійський підрозділ) - і заявила про це старшому. Попросила показати всіх солдатів, щоб вона впізнала того, що крав молоко.
Солдати були вишикувані. Баба обійшла стрій і, побачивши, що у всіх солдатів шинелі розпорені аж до пояса, тільки руками сплеснула.
- От дурні, за глечик молока всі шинелі зіпсували.

Військова таємниця

Треба було одному шпигунові дізнатися, скільки війська в селі. Підходить він до повара і питає:
- Слухай, друже, скажи, скільки у селі вояків?
А повар відповідає:
- Ні, не скажу. Це військова таємниця.
А той питає далі:
- А навіщо ти, друже, так багато супу наварив?
А повар відповідає:
- А ти думаєш, дурню, на тисячу солдатів скільки супу треба?!

Обсуждение

Ваш комментарий:
  __  __  __  __   ____
 / / / / / / / /  / __/
/ /_/ / / /_/ /  _\ \  
\____/  \____/  /___/
 

Инструменты страницы