Инструменты пользователя

Инструменты сайта


Який цар — така я орда

Чим побили?

Питається стражник селянина:
- Ей, друг, почему ти вєсь в крові? Побілі тєбя?
- Ага?,- відповів той.
- А какім образом тєбя побілі?
- Та не образом, а якоюсь чортівнею від воза,- відповідає селянин.

Рідні та знайомі

На розі кінним трамваєм зарізало собаку. Незабаром тут зібрався великий натовп цікавих.
Поліцаї хотіли розігнати людей, але ті не розходились.
Аж ось прибіг начальник поліції і крикнув:
- Всім розійтись! Залишитися тільки рідним та знайомим!
Усі розійшлися. А біля вбитого собаки залишилися самі поліцаї.

Домовилися

Привели якось бувалого злодюжку до урядника. Той зміряв бідолаху поглядом і відпустив поліцаїв.
- Не соромно тобі? - почав урядник.
- Як перший раз крав - було соромно, а тепер звик,- щиро признався злодій.
- Восьмої заповіді ти не знаєш, шибенику! Чуже привласнюєш, хоча б почервонів…
«Це вже на червоненьку натякає,- подумав злодій і намацав у кишені карбованця. - Вистачить з нього й біленької».
- Я від роду блідий,- відповів він.
Урядник закусив вуса і почав щось писати.
- Коли вже так,- занепокоївся злодій,- киньте свої протоколи. Я починаю зеленіти. - А сам подумав: «Доведеться розпрощатися з троячкою».
Урядник підвів голову.
- Не знаєш ти мене, голубе. Тут і не такі червоніли!
- Ну, коли, так, пане, уряднику, я вже й посинів,- злякався злодій, намацавши у кишені п'ятірку.
- Червоній, поганець, і баста. Ти в мене так не викрутишся.
Злодій поліз за пазуху. З лиця він давно вже був червоний. Дуже не хотілося йому втрачати десятки.
Коли він поклав на стіл червоненьку, урядник гукнув на поліцаїв.
- Женіть його в потилицю, щоб духу його не було. Водять сюди різну дрібноту. Не можуть злодія від порядної людини відрізнити!

Заспокоїв

Вкрали в одної жінки кожуха. Пішла вона в поліцію скаржитись. Розказала все, як було. А начальник каже:
- Буде йому тепер, буде.
- А що буде, паночку?
- Тепленько.

Розумним не стане

Викликав пристав до себе із села одного бідняка та й питає:
- Кажуть, ти про нашого царя-батюшку недобре говориш, ну, буцімно він… - А далі шепоче йому на вухо.
Отак кілька разів запитував та шепотів.
Надокучило чоловіку нахилятися та слухати, от він і каже приставу:
- Якого б чорта я ото шепотів - коли дурень, то хоч шепочи, хоч кричи, розумним не стане.

Не для себе

Будували в одного місті тюрма. Але не вистачило грошей на те будівництво. І звернувся інженер до царя:
- Допоможіть, царю-батюшко, ту тюрму закінчити, адже я будую її не для себе, а для вас.

Вивели

У селі працювали сільський писар та збирач податків. Як тільки збирач збере один-два карбованці, писар одразу до нього:
- Кузьмо, давай вип'ємо.
Так потроху вони і пропивали людські гроші.
От одного разу Кузьма каже писарю:
- Каленику, а як же воно буде?
- Не бійся, це все виведемо,- відповідає писар.
Так довгенько вони пили. Аж ось приїздить урядник, а в Кузьми нема ні копійки. Урядник описав у збирача вола, вивів і продав з торгів. Кузьма і каже:
- Правда ти казав, Каленику, що виведемо, тільки не сказав що, а воно у мене вола вивело.

Хто правий?

Якось один жандарм звернув увагу на двох селян, які про щось гаряче сперечались.
- В чом дєло, што за спор? - запитав жандарм.
- Та це ми, пане, про вас,- відповів один з них.
- О чом же? - зацікавився жандарм.
- Те, що у вас на голові шолом,- це нам зрозуміло. А ось навіщо вам ремінець, що по підборіддю йде від шолома,- ми ніяк не докумекаємо. Я кажу - на те, щоб шолом на голові тримався, а мій кум каже, щоб у вас пика не луснула.

Котрий був кращий

Якось зустрілись два колишні пристави. От один і каже другому:
- Я в цьому повіті колись служив приставом і був дуже добрим для мужиків.
А другий:
- Я теж у цьому повіті колись служив приставом, мене мужики й досі згадують за мою доброту.
Довго вони сперечались, хто був кращим для селян, та так і не дійшли згоди. Вирішили вони запитати про це в діда, щоб той сказав, котрий з приставів був кращий. Дід подумав трохи та й каже:
- Була в мене кобила. Літом тягала воза, а зимою сани. А коли вона зістарилась і я запитав її: «Що тобі, кобило, було легше тягати - воза чи сани?» - то кобила відповіла: «І та погань була важка і та погань не легша».

Як не за те, то за інше

Захотілося якось одному селянинові свіжої рибки, а зловити ніде та й купити нізащо. От узяв він вудку та й пішов до панського ставу ловити рибу. Тільки-но закинув гачок із черв'яком у воду, аж тут урядник.
- Як ти смієш у панському ставу рибу ловити?! - кричить він. - Ану плати штраф!
А селянин не злякався та й відповідає:
- Та я, ваше благородіє, не ловлю рибу.
- А що ж ти тут робиш? - питає урядник.
- Та ось, - каже селянин, - черв'яка купаю. - І показав йому гачок, на якому висів черв'як.
Бачить урядник, що чоловік перехитрив його, відійшов та й думає, за що б іще причепитись. А потім підходить до рибалки та й каже:
- Плати все-таки, чоловіче, штраф!
- Та за що? - питає селянин.
- А за те, - каже урядник, - що в общественному місці ти черв'яка голим купаєш.

Не вір очам

- Скільки з мене податку належить? - питає селянин службовця.
- Тридцять злотих.
- Не може бути…
- Чекайте, я краще погляну,- говорить службовець і надіває окуляри.
- Ні, всього десять злотих…
- Дякую вам, паночку,- говорить селянин і виймає десятку, - дай вам боже, щоб ті, верхні, очі живі були, а ті, спідні, щоб повилазили.

Смажена риба

В затишній квартирі сиділо двоє: господар, власник рибної лавки, і поважний гість.
До столу подали чарки, смажену рибу. Гість поволі розповідав про своє горе: його зняли з посади поліцмейстера.
Почувши це, господар гукнув до дружини, що поралась на кухні:
- Забери зі столу смажену рибу, він уже не поліцмейстер!

Виграли справу

Батька позвали до суду. Син з власної волі пішов також з ним. Увечері повертає додому, а мати питає:
- А що, виграли тато справу?
- Виграли!..- каже син.
- А чому ж не прийшли з тобою додому?
- Зараз прийдуть, лише мають ще дістати двадцять п'ять буків.

Пом'якшення

На суді питають у підсудного:
- Ну, так визнаєте, що били пана деревом?
- Айно, прошу їх, визнаю.
- І що можете сказати на пом'якшення кари?
- А те, що я м'яким деревом його бив!

Виправдався

Суддя. Чому ви вдарили пана по потилиці?
Підсудний. Бо саме в цей час він повернувся до мене спиною.

Не винен

Суддя. Скажу вам одверто, що тільки алкоголь є основною причиною вашого злочину.
Підсудний. А я ж вам і говорив, що я зовсім не винен.

Подякував

Обізвав якось мужик попа дурнем. Розсердився піп, потягнув мужика до суду.
- Як же ти смів, - питає суддя мужика, - образити батюшку?
- А хіба це образа, коли дурневі сказати, що він дурень? - запитав мужик.
- Образа, - каже суддя, - та ще й велика…
- А якщо на дурня сказати, що він розумний, це буде образою? - цікавиться мужик.
- Ні, - каже суддя. - Образи в цьому немає.
- Ну що ж, розумний пане, дякую вам за роз'яснення, - сказав мужик.

У старости

Староста. Ви хочете обжалувати свого сусіда за образу честі. Що ж він вам сказав таке образливе?
Іван. Він кричав на мене : «Іди собі до такого злодія, як ти сам!»
Староста. А ви йому що сказали на це?
Іван. Я сказав, що йду прямо до вас!

Послуга

- Петре, за що тебе по судах тягають?
- Та я вибив пил з панової шуби.
- То ти ж зробив панові послугу.
- Воно-то так, та, на лихо, в тій шубі пан був.

Ціна відома

Був в одному селі п'яничка Сидір. Якось, добряче хильнувши, він почав бити попа. Де не візьмись урядник. Він і урядника побив. Потягнули за це Сидора до суду. А суд присудив штрафу - за урядника десять карбованців, а за попа - п'ять.
Після цього Сидір завжди, як тільки підіп'є, іде бити урядника або попа. Якщо в нього є десятка - урядника, а якщо тільки п'ятірка - попа. Тицьне гроші, вдарить в пику і каже:
- Я тобі ціну знаю…

Пан Телемон

Секретар суду викликає свідків:
- Пан Карпінський, Пан Грушевський, пан Ясінський.
Суддя слухає і робить зауваження:
- Що ти усе пан та пан, скажи пани такі і такі!..
От секретар знову викликає:
- Панове Грушевський, Вишневський, Телемон…
- А це що за ім'я? - питає суддя.
- Він був Пантелемон, а як ви сказали, що не треба казати пан, то він став Телемон,- відповів секретар.

Чесне ім'я

Суддя. Чому це ви шахраювали під чужим ім'ям?
Підсудний. Та не міг же я ганьбити своє власне чесне ім'я.

В науку до адвоката

Раз селянин позивав пана. Взяв із собою сто рублів і дав їх адвокатові.
- А якщо виграєте справу, то дам вам ще стільки,- сказав мужик.
Адвокат хвалився, що він того пана переможе. Але вийшло так, що селянин справу програв, і сто рублів пропало.
Мужик прийшов додому, взяв пса і веде до міста.
А люди питають:
- Нащо це ви ведете пса в город?
А той каже:
- Він добрий собака, та погано бреше, а я тут знаю одного адвоката, що дуже добре вміє брехати. То най ще мого пса навчить так брехати!

Сварливі сусідки

Посварились дві сусідки. Сварились-сварились, кляли-кляли одна одну, аж поки перша не витримала і показала другій дулю. Друга мерщій до урядника. Той вислухав скаржницю, подивився у книги і сказав, що за дулю ніякого покарання немає. Жінка вислухала та й каже:
- Ну що ж, пане уряднику, якщо за дулю не карають, то нате вам аж дві.

Порадив

Один чоловік стоїть на базарі і мовить про себе стиха:
- Де б його злого собаку купити, щоб стеріг баштан.
А другий чоловік почув це та й каже:
- Постав кварту горілки, я тобі знайду дуже злого собаку.
Чоловік поставив у шинку порадникові кварту горілки. Випили, закусили і пішли шукати собаку. Порадник привів покупця до поліцейської управи, відкрив двері і показав на одного булькатого поліцая:
- Злішого від оцього ти не знайдеш!..

На політичні теми

Було це за старих часів. Зустрів на ярмарку селянин знайомого. Розговорились.
- Ох-ох-ох,- зітхнув один.
- Ах-ах-ах,- відповів другий.
- Не розмовлять на політичні теми! - гаркнув поліцейський, проходячи мимо.

Обсуждение

Ваш комментарий:
   ___    _  __  _   __
  / _ \  / |/ / | | / /
 / ___/ /    /  | |/ / 
/_/    /_/|_/   |___/
 

Инструменты страницы