Инструменты пользователя

Инструменты сайта


Найнявся — як продався

Вередливий пан і розумна баба

Розсердився одного разу пан на свою стару служницю і наказав їй за день спіймати десять горобців. Ловила, ловила баба, вже півдня минуло, а вона нічого не спіймала. Аж тут і пан нагодився та й питає:
- Ну, скільки ще залишилося ловити?
- Мало, паночку, мало. Ось іще одного зловлю і тільки дев?ять залишиться.

Добрий пан

До одного скупого пана ніхто на роботу не хотів ставати. От він і вирішив вдатися до хитрощів та й каже чоловікові, що прийшов найматися:
- Ти в мене нічого не будеш робити, тільки сидітимеш.
Найнявся бідняк. Вранці пан кличе наймита:
- Іди нарубай дров.
Наймит нарубав дров і прийшов на кухню.
- Тепер сядь і посидь.
Незабаром знову:
- Іди наріж січки, а потім сядь і сиди.
Наймит і цю роботу виконав. Тільки він повернувся, пан знову:
- Принеси води, сядь і сиди.
Наймит не витримав:
- Навіщо ж ви мене найняли сидіти? Он у вас два сини, наче вгодовані кабанці. Є кому сидіти…
Зібрався і пішов геть.

Щедрий пан

Під?їхав пан до косарів та й питає:
- Як ся маєте? Як поживаєте?
- Та маємося ми добре, а живеться не дуже - економ скоро голодом замучить.
- Що ж, він їсти не дає, чи що?
- За кухлем води доводиться працювати.
- Ах він, сучий син! - обурився пан. - Завтра ж накажу по два давати! - Цьвохнув батогом і поїхав насвистуючи.

Одне роби

Якось хазяїн і батрак косили ячмінь. Батрак уже й зморився, а хазяїн не дає відпочити. Побачив батрак, що воли пасуться в ячмені, та й каже:
- Хазяїне, я піду волів вижену!
- Одне роби - коси! - хазяїн йому.
От сіли обідати. А вони знову пішли у ячмінь. Хазяїн аж затіпався:
- Піди, Охріме, волів вижени з ячменю!
- Одне роби - їж! - відповів Охрім.

Як Іван курчат висиджував

- Іване, коли ти такий ледачий, то хоч знайди мені квочку, щоб курчат висиділа,- каже пан своєму слузі.
- Навіщо, пане, квочку - вона вам мало висидить курчат, краще посадіть мене, я вам висиджу двісті штук. Лише одна умова - дасте теплого кожуха, їсти чотири рази і чвертку горілки на день. Подумав пан та й каже:
- Добре, я згоден.
Так і зробив. Іван сідає на гніздо, а пан його годує і напуває, а Іван ще й яєчками ласує. Як випив останнє, тоді взяв та й запалив гніздо, а сам метушиться біля нього, буцімто гасить пожежу. Тут пан як прибіжить, як наробить крику:
- Іване, рятуйся, чорт з ними, з тими курчатами.
А Іван знай собі квокче та метушиться. Коли вже почав горіти маєток, Іван вискочив надвір, а пан до нього:
- А знаєш, Іване, якби не пожежа, з тебе добра б квочка вийшла.

Заробив

Працював дід літо у пана і заробив свиту. Надів її вперше в неділю до церкви. Коли зустрічає його кум і питає:
- З якої це ви, куме, матерії таку свиту пошили?
- А ви за яку, куме, латку питаєте?

Де ж вони були

Парубок працював у пана навіть у неділю і на свята. От підходить він до пана і каже:
- Сьогодні свято!
- Яке?
- Сорок святих,- відповідає хлопець.
- Ну добре, святкуй!
Через тиждень знову підходить до пана і каже:
- Сьогодні свято.
- Яке?- питає пан.
- Трьох святих,- каже хлопець.
Пан розсердився та як крикне:
- А де ж ці троє були, як ті сорок святкували?

Не розгубився

Був у пана хлопчик-наймит, пас свиней. Одного разу пан і наказує йому:
- Гляди ж, Петре, поросят, щоб, бува, не пропало котре!
- Добре, пане,- відповів Петро, а сам, як тільки вигнав свиней на випас, ліг і заснув.
Прокинувся Петро, а свиней немає - побігли додому. Він і собі до двору, а там пан уже порахував свиней та до Петра:
- Ах, ти ж, сякий-такий, де ж це ти пропадав, а тут, бачиш, поросяти немає!
- Еге, пане,- не розгубився Петро,- ви тільки тепер побачили, що поросяти немає, а я вже півдня бігаю, все його шукаю!

Поре та латає

Повернувся один селянин із заробітків. Почули про це сусіди та скоріш до нього. Кожному кортить дізнатись, де і що можна заробити. Приходять, а селянин сидить на призьбі під хатою.
- Ну як?- питають.
- Та нічого. Трохи заробив. Правда, грошей не привіз, зате в одежу вбився,- відповідає він.
Люди переглянулись між собою, а він піднімає щось із землі і каже:
- Ось штани заробив.
- Що ж ти робиш з ними?
- Ці порю та свої латаю.\\

Які харчі, така й робота

Куркуль посилає свого наймита на цілий день жати жито. Наймит і каже:
- Дай мені хлібину…
А куркуль:
- Ого!.. На тобі окраєць, укинь його в воду, він розмокне і буде з хлібину завбільшки…
Пішов наймит і нажав один сніп, укинув його у воду і ліг спати. Увечері приходить хазяїн.
- Ану, скільки ти нажав?- питає.
- Скирта буде,- відповідає наймит.
- А де ж та скирта?
- А я ось сніп укинув у воду, він розмокне, і ціла скирта буде.

Терпець урвався

Жив у селі куркуль один. Миршавенький з себе, працювати сам невштепний був, усе наполягав на інших - жінку, синів, наймитів раз у раз підганяв, і при цьому все у нього обов'язково до рими виходило. Швендяє ото слідком і гугнявить під ніс:
- Омелько - швиденько…
- Хведоро - скоро…
- Орися - не барися…
І лиш одного з наймитів не міг до рими підігнати - Харлампієм звали. Той собі відлежується, посправнішав нівроку.
Та одного разу не витримав господар, ускочив до хати та як залементує, вже без усякої рими:
- Ти, варянице сліпа, піди хоч бузівка нагодуй…\\

Мудра відповідь

Найняв багатій одного чоловіка косити хліб. Господиня приготувала на обід лапшу з м'ясом. Наймит дуже зголоднів і як сів їсти, то взяв з миски два шматки м'яса.
Не стерпів хазяїн:
- Ти що ото два шматки тягнеш?
- А ви ж як хотіли - три? Щоб удавився?

Коли людей нема

Поїхав панич з наймитом до лісу по малину. Стали та й рвуть. А комарі жалять, порятунку від них немає.
Панич питає в наймита:
- Скажи, Іване, а що вони їдять, як у лісі людей нема?
- Коли людей нема, то все їдять, паничу,- відповідає наймит,- ну, приміром, скотина яка забреде, а сьогодні ви приїхали, то вас їдять…\\

Провчив

Служив один конюх у пана. А пан був злючий, як тільки прийде на конюшню, завжди конюха лає. А то й поб'є.
Одного разу звелів пан запрягти - на базар їхати.
Їдуть вони з паном. Аж ось і ліс. А пан сильно боявся розбійників. От він і каже конюхові:
- Я залізу в мішок, а як хто спитає, що везеш, скажеш, що скло.
Заліз пан у мішок, конюх зав'язав його, і поїхали.
Їдуть, їдуть, раптом конюх змінив голос і кричить: «Що везеш?!» Потім своїм голосом: «Скло…» А потім знову змінив голос: «Зараз побачимо!» І почав дрючком лупити по мішку. А пан сидить у мішку і все: «Дзі-лінь, дзі-лі-нь-нь!» А потім і замовк. Добре його відлупцював конюх і поїхав.
А пан ледве оклигав та й питає:
- Що, вже виїхали з лісу?
- Уже,- каже конюх.
- Розв'яжи,- заскиглив пан.
Конюх розв'язав та й каже:
- Дякуйте, що я не сказав, що в мішку ви. Вам би ще гірше було!\\

Як люди роблять

Був собі у пана наймит Іван. Що б Іван не зробив, усе не так. Гукає якось пан Івана і починає повчати:
- Ти, Іване, щоб тобі повилазило, до людей придивляйся і роби, що люди роблять.
Побачив Іван, що сусід корову зарізав. Недовго думаючи, взяв кращу панову корову та й зарізав. Як побачив те пан, очі витріщив, слова вимовити не може.
А Іван розвів руками:
- Самі ж казали, щоб я робив, як люди роблять…

Порозумілися

У пана наймит молотив цілісінький день, але панові цього було замало. Бачив він, що сонце от-от сяде, та й каже:
- У мене як залишаються снопи на току, то так, як би й не молочено…
- А в мене, як ціп на плечі, то так, як би вже був дома,- відповів наймит і пішов.

Біда на біді

Зайшов якось до пана наймит, а пан якраз їв білий хліб, намащений маслом, а зверху ще й варенням намазаний. У наймита аж слина покотилася, і він каже панові:
- Як у вас, пане, то добро на добро, а в мене біда на біді.
Пан здивувався:
- Та як же це може бути, Іване.
- А так, пане, ви їсте білий хліб, намащений маслом, а на масло ще й варення наклали, от у вас і виходить добро на добро, а я од вашої роботи підірвався, і в мене грижа вилізла, а на грижі ще й чиряк сів. От вам і біда на біді.

Заспокоїв

Прийшли наймити до пана поскаржитися на погане харчування. А він якраз обідав.
- Згляньтесь, вашмосць,- кажуть наймити. - Годують нас такою стравою, що тільки свиням і їсти. Скоро після такої їжі хрюкати почнемо.
- Не хвилюйтесь, добродії,- спокійно відповів пан, витираючи масні губи. - Нічого з вами не станеться. Я все життя їм смажених півнів, та жодного разу не закукурікав…

Пані та наймичка

Тільки від пані кавалер вийшов, глянула вона у вікно - і аж пополотніла: чоловік її до покоїв простує. Злякалася пані та й каже до наймички:
- Текле, якщо пан буде питати, до кого приходив кавалер, то ти скажи, що до тебе…
- Ой ні, пані, як я скажу панові, що до мене, то він ще гірше лютуватиме.\\

Кмітливий слуга

Лежачи в постелі, поміщик погукав свого нового слугу і сказав:
- Піди нарви на городі редиски.
Слуга вийшов і через декілька хвилин повернувся з пучком у руках.
- Ти що, бовдуряко, не розумієш, що таке нарвати редиски? Раз я сказав нарвати редиски - це значить, що ти повинен вирвати її з землі, помити, порізати на шматочки, залити сметаною і посипати зверху петрушкой та кропом…
Поміщик так рознервувався, що захворів і послав того ж слугу по лікаря. Надвечір слуга, ввійшов у спальню і відрапортував панові:
- Доручення ваше виконано: лікаря викликав, ліки купив, труну замовив і на кладовищі яму викопав.\\

Торбин брат

Найняв багатій бідного молоти хліб. Домовилися, що бідний буде молотити цілий день, поки сонце світить. За це багатій платитиме йому по торбині зерна за кожний день.
Помолотив наймит день і збирається додому.
- Ні, нікуди ти не підеш,- зупинив його багатій. - Удень ти молотив при сонці, а зараз світить місяць, сонців брат. Треба і тепер молотити.
Бідний погодився.
Та ось настав час розплати. Бідний наставив торбу, а багатій всипав в неї мірку пшениці. Але чудне діло: в торбі нічого не залишилося. Тоді багатій ще всипав кілька мірок, а торба все порожня. Дивиться багатій і бачить, що торба внизу розрізана, а до дірки ще й мішок пришитий.
- А це що таке?! - закричав багатій.
- А це торбин брат,- спокійно відповів бідняк.\\

Позаздрив

Зібралися шахтарі вечеряти: хто хліб чорний з часником їсть, хто чай п'є. От один і каже:
- Ех, наші дома молочко попивають!
- А що, у твого батька корова є?
- Та ні, думають купувати.
- То, мабуть, грошей у вас багато?
- Та ні, думають тільки зібрати.
- А де ж вони їх візьмуть?
- Оце ж послали мене на заробітки, та, мабуть, чорта лисого тут заробиш.\\

Правильна відповідь

Один не дуже письменний панок вважав себе великим грамотієм. Підійде, бувало, до кого-небудь з челяді і починає задавати всілякі там хитромудрі запитання: чому, наприклад, у корови один хвіст, а не два, або чому кінь не має рогів.
Ніхто на такі запитання відповісти не міг, тільки плечима поведе: мовляв біс його зна… А пан самовдоволено регоче:
- Дурак! Болван! Природой єму ето дано!
Якось він підійшов до свого кучера Омелька, якому кілька днів назад подарував старі стоптані чоботи.
- Ей ти, чудак! Скажи, с какої тварі люди взуття носять?
Омелько не чекав такого запитання і, не зрозумівши, що, власне, пан від нього хоче, замислився…
- Та што ти, остолоп, думаєш?! - крикнув сердитий пан. - С какої тварі оці твої чоботи, питаю?!
- А-а-а! - повеселішав кучер і, не задумуючись, випалив:
- Та з вас, паночку…\\

Вірні слуги

Везе наймит свого пана до міста.
Назустріч йому їде другий - теж везе свого пана.
Зустрілись на дорозі, і ні один не хоче звертати.
- Гей, ти,- кричить перший наймит другому, - ану звертай з дороги, бо як не звернеш, то я огрію твого пана батогом.
- А спробуй,- відповідає другий, - як ти мого пана зачепиш, то я на спині твого пана весь батіг і пужално поб'ю!
Не довго думаючи, перший наймит потяг батогом «чужого» пана, а другий дав здачі теж «чужому» панові.
І так наймити періщили панів, аж поки ті не помліли.
Через деякий час пани зустрілись.
- От бачиш, які у нас вірні слуги,- каже один пан.
- Ще б пак,- відповідає другий, - адже через нас вони побились.\\

Нетерплячий пан

Вибіг пан на ганок та й кричить кучерові:
- Поїдемо швиденько до міста.
А кучер говорить:
- Зараз запряжу.
А пан аж ногами тупотить - не терпиться йому.
- Та поїхали,- кричить, - потім запряжеш!

Скупий пан

Один скупий пан каже своєму слузі:
- Не хотять мої наймити гречаних галушок їсти.
Навари їм якоїсь лемішки з висівок і мені принеси - я покуштую…
Послухався слуга. Наварив лемішки і, як пан звелів, приніс йому на сніданок. Пан узяв ложку і став жадібно ковтати запарені прілі висівки. Дивись, мовляв, як пан їсть. А наївшись запитує:
- Всі їли?
- Ні.
- А хто їв?
- Ви.
- А ще хто?
- Собака…\\

Тільки ви

Якось уночі здалося одному панові, що в дім до нього хтось заліз. Перелякався пан та й гукнув на слугу, щоб той покої оглянув.
Обійшов слуга усі кімнати, заглянув у кожен закуток, повернувся та й каже:
- Нема в усьому домі злодіїв, тільки один ви, пане.\\

Не розгубився

Раз їхав пан у гості з слугою. По дорозі вирішив відпочити. Ліг спати, а слузі наказав розбудити його через три години. Слуга сидить, а пан спить, аж хропе. Довго терпів слуга те хропіння, а потім розсердився і розбудив пана. Той почав кричати:
- Як ти смів мене будити!
Слуга не розгубився і відповів:
- Я не будив, я тільки хотів сказати, що вам лишилося спати ще одну годину.\\

Купець і Іван

Одного разу їхав купець у місто на базар зі своїм слугою Іваном. А до міста було далеченько.
От на півдорозі купець і каже:
- Станьмо, Іване, коней треба підгодувати, ти ляж відпочинь, а я трохи попрактикуюсь, як на базарі буду торгувати.
Іван ліг відпочивати, а купець на возі розіклав свій крам і почав на все горло кричати:
- Громадяни! Не товпіться, не товпіться, станьте у чергу, всім дістанеться… - Та руками махає та знов кричить: - А ти бусурмане, куди пішов і гроші не заплатив…
Набрид Іванові той крик, крутиться з боку набік, не може заснути. Тоді він зняв барка, підкрався ззаду та як смалоне купця межи плечі, так той і звалився з воза.
А коли прийшов до пам'яті, запитав Івана:
- Чи не запримітив, Іване, хто це мене вдарив?
А Іван відповідає:
- Хіба в такому гармидері можна було запримітити. Скільки ж людей було…\\

До лиця

Зібрався пан на карнавал і приміряв маску конячої голови. Побачив його управитель і, бажаючи догодити своєму господареві, улесливо сказав:
- Ця маска, ясновельможний пане, вам дуже до лиця!..

Панська їжа

Один пан любив таку їжу, щоб довго можна було її жувати. Щоб не зварять, пан відразу проковтне і лає кухаря. От той і придумав: узяв одного разу в пастуха Оверка постіл, намочив його, засмажив і подав панові. Жував ту страву пан аж до обіду.
- Ану скажи, як цю нову їжу називають? Вона мені сподобалась.
- Оверкус постілус, пане!
- Так готуй цей постілус на вечір, пани з'їдуться.
- Мені не важко готувати, а де постолів стільки взяти.

Як наймит купив воза

Якось пан послав наймита купити воза. Довго чекав пан наймита, а коли той повернувся, то у нього не було ні грошей, ні воза. Пан запитує:
- А де ж ти дів воза?
- Я його з'їв…
- Що ти верзеш, воза ж не їдять!
- Ну раз його не їдять, то, виходить, я його випив.
- То його ж і не п'ють!
- А коли його і їсти не їдять, і пити не п'ють, то це, мабуть, був не віз.

Коров'яче яйце

Селянин приїхав до міста і бачить на вулиці юрбу. Питається одного пана:
- Прошу пана, що там сталося?
А панок хотів покепкувати з селянина та й каже:
- Що? Корова знесла яйце…
- Ага,- відповідає селянин,- то з нього буде, напевне, таке теля, як пан…

Обое "розумні&quot

Колись один пан за щось посварився з іншим паном і став позиватися. Аж ось настав і день суду. Пан звелів слузі бричку приготувати, та й поїхали до міста. Їдуть, а панові суд з думки не сходить - хто ж то його виграє, хто розумніший: він чи його ворог. От і питає пан свого наймита:
- Іване, а хто по-твоєму розумніший: я чи той пан?
А Іван у відповідь:
- Та він, пане, ще дурніший за вас, а якщо й не дурніший, то такий, як ви…\\

Переполох

- Барине, он поручик ідуть! - каже наймичка, дивлячись у вікно.
- Ой боже! - сплеснула руками бариня та до дочки: - Прибирися скоріш - поручик іде…
А дочка забігала туди-сюди та й питає:
- Мамінька, мамінька, а шию мити під велике декольте чи під мале?

Винахідливий кухар

Одного разу пан уполював два зайці. Приніс їх на кухню і наказав приготувати на обід. Кухар облупив і намочив зайців. Тим часом на кухню забіг панський собака і поцупив одного. Побіг кухар за собакою, та де там наздогнати!
Що ж його робити? Попаде від пана!..
Кухар, недовго думаючи, спіймав кухонного найгладшого кота, забив його, облупив і на обід засмажив кота й зайця.
Після обіду, коли пани з'їли кота й зайця, стара пані питає:
- Кухажу, а цо то еден зайонц бил барзо смачни, а другі - нє…
Кухар каже:
- А то, прошу пані, єден бил самец, а другий самка…\\

Рило і мило

Послав пан наймита Івана розшукати свиню.
- Ну що, знайшов? - питає пан.
- Знайшов, пане. Я її, бісову печінку, скрізь шукаю, а вона зарилась у солому - одне лице видно.
- Та хіба то лице - рило…- поправив пан.
Іншим разом послав пан Івана до пані за милом.
- Казали пан, щоб ви дали мило,- звернувся Іван до пані.
- Яке мило?
- Те, що умивати рило.

Зараз прийду

Один панок справляв свої іменини. Зібралось чимало гостей. П'ють, закусюють…
Аж ось приходить від сусіднього пана слуга і подає записку, в якій було прохання дати на годину осла.
А цей панок читати зовсім не вмів. Узяв він записку, пробіг очима, удав, що прочитав, та й каже слузі:
- Скажи своєму панові, що я зараз буду!

Як мужик панові віддячив

Була у пана звичка ранком виходити на подвір'я і гукати свого конюха.
- Гей, Омельку, відгадай, скільки грошей у мене в кармані.
- Не знаю.
- Не знаєш? То піди на конюшню, нехай там дадуть тобі десять різок, потім узнаєш.
- Ні, пане, ні,- вигукнув Омелько,- згадав, п'ятнадцять карбованців.
- Хе,- протягнув пан,- тоді піди, нехай дадуть тобі п'ятнадцять різок. У мене ж усього три гривні, дурню!..
Набридли Омелькові панові витівки. Одного разу поїхав він з паном на прогулянку. Дорога вела через ліс.
Спинив Омелько коні і каже панові:
- Ану, вельможний пане, відгадай, скільки я дам тобі зараз батогів? - І заходився щосили періщити пана.
Бив Омелько пана, поки той не зомлів, а сам потім пішов світ за очі.\\

Довідався

- Аби-сте знали, пане, що я вже йду від вас із служби.
- Ов, а то чому?
- Бо таки так!
- Може, вам щось ясна пані сказали?
- Ні!
- Може, вам щось ясний панич сказали?
- Ні!
- Може, вам чимсь ясна панна допекла?
- Ну, то чому ви нас покидаєте?
- Бо таки вже надоїло в таких паршивих панів служити!\\

Обсуждение

Ваш комментарий:
   ____ ______   ___ 
  / __//_  __/  / _ \
 / _/   / /    / , _/
/_/    /_/    /_/|_|
 

Инструменты страницы