Инструменты пользователя

Инструменты сайта


Судженого конем не об'їдеш

Помилився номером

Батько був приємно здивований, почувши, що його балакуча дочка закінчила телефонну розмову всього за двадцять хвилин. Завжди вона говорила не менше години.
— Тобі дзвонила подруга?— запитав він.
— Ні, тату, це була не подруга. Просто хтось помилився номером.

За півгодини

В одному селі був чоловік, який жив лише з візникування. Він дуже любив свого коня і завжди хвалився, що його кінь дуже швидко бігає.
— А скільки ж ти часу їдеш своїм конем до Львова?— запитали його раз люди.
Чоловік хвильку подумав і відповів:
— Півгодини.
— Як то півгодини? П'ятдесят кілометрів за півгодини?
— А так — п'ятнадцять хвилин їду з однієї гори, п'ятнадцять з другої, а решту йду пішки.

— Сусіде, навіщо ти купив собаку?
— Щоб на чужих гавкав.
— А на сусідів не буде гавкати?
— Ні, на сусідів я сам гавкаю!

Розгнівався

— Куме Андрію, куди це ви поспішаєте?
— Піду болото запалю!
— Та що ви, куме? Не буде горіти.
— Біс із ним, хоч злість ізжену!

Рибалки

— Я вчора впіймав оттаку рибину,— хвалився сусіду сусід.
— Може бути,— погодився співрозмовник.— Я позавчора впіймав на два кілограми більшу.
— Та ти хіба її важив?
— Не я важив, а продавець. Більшу я собі забрав, а меншу тобі залишив.

Слова на вітер

— Навіщо ти ото кидаєш слова на вітер?..
— Якби це можна було зробити, то моя жінка крутила б усі вітряки на світі…

Налякав

— Кожен день ходиш і ходиш, чоловіче, а чи вбив хоч одного зайця?..
— Ні, не вбив, але ж одного налякав до смерті.

Я йому дав

— Ну, то як, Петре, ти йому дав чортів?
— Ой, не питай, друже,— як ми билися!.. Я його батурою, я його батурою… а він коли-не-коли мене люшнею по голові… То мене, як пана, понесли на носилках, а він пішки поплентався.

Пуд солі

Один парубок зустрівся з дівчиною і закохався в неї так, що вирішив оженитися.
— Як же ми можемо одружитись,— говорить дівчина,— коли так мало знаємо одне одного, ще ж і місяця не минуло, як ми познайомились. А для того, щоб добре розпізнати людину, як кажуть, треба з нею пуд солі з'їсти…
— А ми давай поженимось,— стояв на своєму хлопець,— а потім будемо разом їсти сіль, бо так, живучи окремо, ми й через десять років не будемо знати, скільки солі з'їли.

На возі

Їдуть чоловік із жінкою возом.
— Іване, хочеш сала?
— Тпру! Що казала?
— А дулю не хоч?
— Но! Чого стала!..

Не заздрить

— Що б ви робили, якби на вашу дружину тигр напав?
— Що ви!.. Я йому не позаздрив би: сам нападе, сам нехай і обороняється…

Давні знайомі

— Давно ви знайомі зі своєю новою дружиною?
— З дитинства. Пам'ятаю, коли я гойдав її на руках, вона любила ляпати своїми рученятами по моїй лисині.

Кохання

— Василю, ти мене любиш?
— Люблю.
— А життям за мене пожертвуєш?
— Отакої! Хто ж тоді любить тебе буде?

Слушне запитання

— Пам'ятай, доню моя,— навчає мати дочку, яка виходить заміж,— що чоловік і жінка — то одна душа.
— А чого ж це, мамо, як ви лишаєтесь удвох з татом, то можна подумати, що вас там десятеро.

Договорилася

Їхали в гості чоловік і жінка. Чоловік править кіньми, а жінка сидить та все повчає його:
— Гляди ж мені, чемно поводься, не лайся, не пий горілки, на чужих жінок не дивись…
— Тпру,— крикнув чоловік на коней,— поїдемо назад.
— Це ж чому?— здивувалася жінка.
— Нема мені чого там робити,— відповів чоловік.

Як наші, так і я

До однієї дівчини приїхали свати з другого села. Жениха ні дочка, ні батьки в очі не бачили. Кличуть свати дівчину й питають:
— Олено, підеш за нашого Степана? Вона засоромилась і каже:
— Як наші, так і я…

Мовчальники

Була у чоловіка і жінки така звичка: коли посваряться одне з одним, по тижню не розмовляють. Прийде чоловік з роботи додому, а на столі аркуш паперу лежить, а на ньому написано: «Хліб на столі, борні і голубці в духовці, компот у погребі». Наїсться він і пише відповідь: «Дякую, я йду на збори».
Одного разу приходить чоловік додому і пише дружині: «Розбуди мене о шостій годині ранку, їду у відрядження».— «Добре»,— відписала та.
Ранком прокинувся чоловік, а вже восьма година. Як зарепетує він:
— Чого не розбудила?..
А дружина мовчки показує йому на ліжко. Там на подушці лежить великий аркуш паперу, на якому написано: «Вставай, уже шість годин».
Відтоді вони й покинули цю звичку.

Одна теща

Зустрілися три приятелі. От один і каже:
— Давайте, як будемо женитися, то знайдемо таку хату, де буде три сестри… Щоб було по одній кожному.
— Ну й вигадав!.. Це ж треба буде маєток ділити на три частини.
— А, маєток — це пусте… Зате на трьох буде тільки одна теща.

У директора театру

— Товаришу директор! Моя жінка бажала б виступити на сцені.
— А чи має вона відповідну підготовку?
— Так, вона щоденно мені дома сцени влаштовує.

У пошуках невістки

Один хлопець ніяк не міг одружитися. Сподобається йому якась дівчина, приведе він її до матері, а матері то очі не такі, то ніс не підходить, то губи не подобаються.
Нарешті знайшов хлопець дівчину, що як дві краплі води була схожа на матір: такі ж очі, ніс, губи, навіть розмова — і то була подібна. Сподобалася вона матері. Був би вже одружився, але цього разу категорично заперечив батько.

Заговорена

Віддаючи дочку заміж, мати наказувала їй:
— Гляди ж, доню, не дуже потурай чоловікові, а то життя тобі не буде.
Цю науку дочка добре засвоїла. Чоловік на роботу, а вона на посиденьки, ляси точити. Чоловік з роботи, а в неї ні їсти, ні води гарячої обмитися, ні в хаті не прибрано. Терпів, терпів чоловік, а далі став нарікати.
Якось на посиденьках молодиця поскаржилась своїм товаришкам:
— Уже й не знаю, як далі з чоловіком жити.
— А що таке? — жваво відгукнулися цокотухи.
— Ви тільки подумайте, коли б не прийшов з роботи, завжди бурчить: «Чому води гарячої немає, чому їсти нічого, чому в хаті не прибрано?», і все «чому» та «чому». Це «чому» зажене мене в домозину.
— Е, голубко, цьому лихові легко зарадити. Принеси пляшку горілки, а я вже сходжу до баби Улити. Вона знає таке слово, що як рукою здійме все лихо. Щодня, коли чоловік повернеться з роботи, наливай йому гарячої води, нехай обмиється, після припрошуй до столу, насип гарного борщу з курчам, а перед цим піднеси чарку заговореної.
Через тиждень подруги питають:
— Ну як, заговорена допомогла?
— І не питайте, люди добрі. Як ото баба пошептала. Відколи стала поштувати його заговореною, слова ганьби не чула.

Хто правий?

Одну жінку покинув чоловік. І от вона пішла до мудреця, щоб той сказав, чи повернеться чоловік. А відвідувачів тут приймав секретар, який і передавав їм відповіді мудреця.
— Мудрець сказав,— говорить секретар жінці,— що ваш чоловік повернеться через місяць, але я запевняю вас, що він не повернеться.
Через місяць знову приходить жінка з тим же питанням.
— Мудрець сказав,— мовить секретар,— що ваш муж вернеться через три місяці, але я вам кажу, що не вернеться зовсім.
— Як це так: мудрець такий розумний і говорить, що чоловік повернеться, а ви говорите, що не повернеться?
— А це тому, що мудрець вас не бачив, а я бачу.

Сон

Жінка. Ох, я вже не засну! Мені снилося, що в кімнаті — миша.
Чоловік. То нехай тобі досниться ще й кіт, і спи спокійно далі.

Викрутилася

Якось розрізав чоловік за обідом хлібину. Зирк, а в ній устілка лежить. Справжнісінька устілка з його старих чобіт.
Він до дружини і давай їй дорікати.
— Ти що, жінко, з глузду з'їхала, що хліб з устілками почала пекти.
А дружина в нього була така кебетна, що завжди з будь-якого становища вискочить.
Почала вона викручуватись:
— Ой чоловіче, повір мені на слові. Я ж борошно і решетила, і ситила… То ти, мабуть, устілку загубив ще тоді, як молотив пшеницю на току!..

Чого бритва не бере

— І чого це бритва не бере!..— сердиться чоловік.— Уже втретє її точу, а вона так рве, що аж іскри з очей скачуть.
— Гм…— чується жінчин голос з кухні,— а я вчора нею картоплю чистила, так наче нічого — добре брала…

Переконала

Оженився Омелько, і через три місяці після весілля у жінки пологи. Зажурився чоловік та й думає вголос:
— Чому ж то так швидко дитина народилась?
— Дурний же ти,— каже жінка,— три місяці, як я живу з тобою, три місяці, як ти живеш зі мною і три місяці, як ми разом живемо. Ось тобі і дев'ять місяців.
— Слава .богу,— говорить чоловік,— а я вже хтозна-що почав думати…

Тяжка ситуація

— Моє кохання до вас, Марійко, таке велике, що я пішов би за вами в саме пекло. Щоб вас добути, я готовий до бою із самим дияволом!..
— Будь ласка, поговоріть з моєю мамою!

Заспокоїв

Сидить мати та й плаче. Підходить син, питає:
— Чого ви, мамо, плачете?
— Плачу, синку, що тобі вже двадцять років, а помочі від тебе ніякої.
— Не плачте, мамо,— заспокоїв матір син,— я скоро оженюсь, то й буде вам поміч.

Погані справи

— Ну як, друже, парубоцькі справи?
— Погані. Дівчата дядьком називають.

Хто винен?

— Це ти винна, що ми запізнилися на поїзд.
— Ні, це ти винен. Якби ти дав мені спокійно зібратись, то нам менше довелося б чекати наступного.

Дівка в церкві

Вбрана у найдорожчу шовкову хустку, червоні чобітки, синю сукню, дівка була зовсім красунею. А тут перед великим осіннім святом треба оком зирнути і на женихів. Пішла до церкви, стала, кругом позирав, де стоять молоді парубки, та й молиться:
— Господи, на вибір! Господи, на вибір!
А через кілька років прийшла в церкву, всіх поглядом окинула та й стала ще ретельніше молитися:
— Господи, сякий-такий аби був, аби хліба роздобув!

Обманщик

Батько. Що? Ти хочеш вийти за нього заміж? Та він сидів п'ятнадцять місяців у тюрмі за те, що побив першу жінку!
Дочка. От обманщик! Казав мені, що тільки три місяці!

Добрий мисливець

Жінка докоряє своєму чоловікові:
— Бач, як наша сусідка ходить — в самих хутрах. Видно, її чоловік добрий мисливець!
— Та де там, він працює на хутряній фабриці.

Хитрі поросята

Оженився один парубок, а батько подарував йому двоє поросяток. Забрав він поросят та й пішов до тестя жити. Пожив тиждень — не поладив. Забрав поросят і знову до батька, але й тут не зладив. Знову бере поросят, кладе їх на тачку і везе до тестя.
І так він щонеділі переїжджав. То поросята так звикли їздити, що вже як надходить неділя, то самі залазять на тачку і верещать, мов недорізані, щоб їх везли.

Чия черга?

Приїхав чоловік з млина, а жінка й каже:
— Чоловіче, принеси води, ти ж все одно мокрий… Чоловік приніс відро води та з порога як лине на жінку та й каже:
— А тепер твоя черга воду принести.

Випадок і нещастя

— Слухай, чоловіче, яка різниця між випадком і нещастям?
— Це я тобі можу показати на прикладі. Ось, скажімо, у мене часто відриваються ґудзики — це випадок. А що ти ніколи не хочеш їх пришивати — це вже нещастя…

Імунітет

Жінка проводжала чоловіка в далекий край і напучувала:
— Бережись, Іване, там, кажуть, всякої нечисті багато — гадюки, змії, скорпіони…
— Не хвилюйся, мила, за п'ять років, прожитих з тобою, у мене виробився імунітет…

Позаздрив

На комсомольському весіллі правління колгоспу подарувало молодим телевізор.
Подивився на те один колгоспник та й каже:
— Ну й везе ж людям: вперше одружуються — і телевізор їм подарували. Я вже тричі женився, і хоч би хто дулю підніс.

Обсуждение

Ваш комментарий:
  _      __   ____   ___ 
 | | /| / /  / __/  / _ |
 | |/ |/ /  / _/   / __ |
 |__/|__/  /_/    /_/ |_|
 

Инструменты страницы